Зміцнення часових площин як художній засіб у новелі «Три зозулі з поклоном». Роль  художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. Образи-символи в новелі (11 клас)

Тема: Зміцнення часових площин як художній засіб у новелі «Три зозулі з поклоном». Роль  художньої деталі в розкритті характеру, ідеї. Образи-символи в новелі.

Мета: продовжити роботу над текстом новели, закріпити вивчене про образ-символ, художню деталь, розкрити значення художнього засобу зміцнення часових площин; поглибити навички роботи з художнім текстом, словесного малювання; сприяти вихованню моральних якостей учнів, віри у велику силу добра й кохання.

Методи й прийоми: слово вчителя, репродуктивна бесіда, «асоціативний кущ», словникова робота, евристична бесіда, дослідницька робота, робота в мікрогрупах, творче завдання (складання сенкану, твір-мініатюра), робота з текстом, робота у зошитах.

ТЛ: символ, образи-символи, художня деталь.

Міжпредметні зв’язки: світова література.

Обладнання: тексти новели «Три зозулі з поклоном».

Література до уроку:

1. Літературознавчий словник-довідник. – К, 2007. – 600 с.

2. Гончар О. Живописець правди. Тютюнник Григір. Твори. – К., 1984. – Кн. 1.- С. 9.

Хід уроку

У Григора Тютюнника майже немає розлогих авторських

відступів, оскільки він володіє благословенним талантом

розчинятися у своїх героях, в музиці свого часу, він

свій серед своїх. Йому досить однієї опуклої деталі, риси,

характерного слова – і ось уже перед нами довершена,

і повна і цілісна особистість.

Борис Олійник

І Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогодні ми будемо говорити про художні прийоми та засоби, котрі використовував Григір Тютюнник, щоб розкрити характери своїх героїв, ідеї.

ІІ Актуалізація знань, умінь і навичок

1. Репродуктивна бесіда

- Яке значення у своєму творчому доробку Григір Тютюнник приділяє темі кохання?

- Яким постає кохання у новелі «Три зозулі з поклоном»?

2. «Асоціативний кущ» (робота у зошитах)

- Що таке любов?

щастя

гармонія                                             насолода

          діти                     любов                  страждання

        родина                                    самозречення

ІІІ Формування нових знань і способів дії

1. Словникова робота

Символ – предмет чи слово, що умовно виражає сутність якогось явища.

- Образи-символи в новелі. (Письменник за допомогою образів-символів розкриває душевний стан своїх героїв, розмірковує над плинністю людського буття, співпереживає та тривожиться за їхні долі. У новелі наявні такі символи: сосна, ріка, ромашка, чорна хустина, листи, зозуля, колосок.

Сосна – трепетна надія, символ рідної домівки, туга самотності.

Ріка – символ плинності часу.

Ромашка – символ кохання.

Чорна хустина – символізує горе, страждання.

Листи – зв'язок з родиною.

Зозуля – символ вісниці печалі і розлуки.

Колосок – символ основи життя, син Михайла – продовжувач роду.)

- У чому полягає символічність назви твору? (Три зозулі з поклоном – це святість трьох душ, що автор втілює їх у трьох образах: Софії, Михайла, Марфи. Друге значення – народне відтворене замовляння. Коли людині відмовляли у взаємності, щоб позбавити страждання, їй передавали «Три зозулі з поклоном», що означало: забудь, покинь, відпусти).

3. Робота з епіграфом

- Чи погоджуєтеся ви із твердженням Бориса Олійника?

4. Повторення відомостей про художню деталь

Художня деталь – засіб словесного та малярського мистецтва, якому властива особлива змістова наповненість, символічна зарядженість, важлива композиційна та характерологічна функція. Через деталь значною мірою виявляється спосіб художнього мислення митця, його здатність вихопити

з-поміж безлічі речей чи явищ таке, що у сконцентрованому, спресованому вигляді економно і з великою експресивністю дає змогу виразити авторську ідею твору. Художня деталь з'являється часто внаслідок інтуїтивного імпульсу, як осяяння, навколо неї нерідко "організовується" уся будова твору. В одних випадках Художня деталь може набирати характеру символу, в інших – бути деталлю-штрихом. У тексті цей спосіб мислення матеріалізується в речових, портретних, пейзажних, інтер'єрних деталях. Художня деталь може надавати особливого забарвлення мовленню персонажа тощо. Художня деталь буває як наскрізною (повторюваною) у творі, так і одномоментною, але в кожному разі вона має в собі прихований сенс, підтекст, може викликати широкий спектр асоціацій, здатна замінити собою розлогий опис, авторську характеристику, міркування, цілий епізод тощо.

5. Евристична бесіда

- Який вид художньої деталі використовує автор? (Наскрізні (повторюванні) деталі, що набувають значення символу).

- Яка портретна деталь є найкрасномовнішою? (очі).

- Зверніть увагу на влучно дібрану деталь «над галушками катується». Про що вона говорить? (Усі, крім Карпа, бачили ту любов, та він через приземленість один нічого не помічав).

- Які побіжні деталі розкривають життя та побут Михайла у сталінському таборі? (Посивів, руки не слухаються, сниться столярна робота).

- Що криється за окремими деталями? Які трагічні сторінки цілої країни? (Трагедія репресованих до сталінських таборів).

- У якій часовій площині зображено події твору? (Автор зміщує часові площини: теперішнє переплітається з минулим, яке наближується, вивищується своїм трагічним над сучасним).

6. Дослідницька робота. Робота в трьох мікрогрупах (робота з текстом)

- Скласти цитатний план характеристики образів Михайла, Софії, Марфи, віднайти в тексті художню деталь. Допоміжні завдання:

Характеристика Михайла

- Скільки років Михайлу?

- Зовнішність.

- За допомогою яких засобів автор передає душевні переживання героя?

- До чого прагне його душа?

- Як ставиться до Софії та Марфи?

- У чому він сумнівається?

- Що він говорить про себе?

- Як тлумачиться ім’я Михайло?

Характеристика Софії

- Чи вказано вік Софії?

- Що означає ім’я Софії?

-  Як автор описує ставлення Софії до Марфи? До чоловіка?

- В чому проявляється хазяйновитість Софії?

- Яке її улюблене заняття?

- Коли спогади перестали щеміти?

Характеристика Марфи

- Який вік Марфи?

- Зовнішність.

- Чому Михайло запав їй у душу?

- Яким було заміжнє життя Марфи?

- Як саме вона виявляла свої почуття до Михайла?

- Що підказувало їй, що прийшов лист від Михайла?

- Як проявляла Марфа радість, коли чула, що лист прийшов?

- Що виливала у пісню?

- Де блукала її душа?

- Чи змирилася з втратою Михайла.

7. Робота в парах

Заповніть таблицю «Визначальні риси характеру Михайла, Софії, Марфи»

Михайло	Софія	Марфа
чуйний…	мудра…	однолюбка…

8. Творча робота. Індивідуальне завдання

- Напишіть лист-одкровення письменнику.

Стиль і форма написання кожного листа повинні бути ввічливими, засвідчувати Вашу особисту культуру і повагу до адресата. Зверху слід написати дату написання листа. Далі йде звернення до адресата і власне зміст самого листа. Писати потрібно згідно правопису, чітко й грамотно. Після цього слід торкнутися причини, що спонукала до написання листа. Потрібно пам’ятати, що в листах потрібно писати з великої літери всі особисті та присвійні займенники, що стосуються особи адресата.

Лист – це відображення ставлення до людини, тому листи повинні бути пройняті глибокою повагою, любов’ю і вдячністю. У будь-якому разі не можна тут допускати фамільярності. Адже слово має надзвичайну силу.

9. Обговорення виконаного завдання

ІV Застосування знань, формування умінь

Репродуктивна бесіда

- Яку роль у творчості Григора Тютюнника відіграла художня деталь?

(Художня деталь у творчості Тютюнника виконує найскладніші композиційні завдання. Дослідники художньої спадщини письменника відзначають її правдивість, точність, контекстуальну доцільність, зв'язок з головною ідеєю, що дозволяє глибше осягнути зміст, відчути стильову неповторність автора).

- З якими талановитими митцями працював Тютюнник? (Він був із «покоління 60-х», працював разом із Б. Олійником, І. Драчем, Л. Костенко, В. Симоненко, М. Вінграновським, Є. Гуцало, В. Шевчуком, В. Дроздом, О. Гончаром).

- Як називається порівняльний підхід у вивченні літературних творів? (Компаративний).

- З якими художніми творами ви змогли б порівняти новелу «Три зозулі…»? (Російський письменник О. Купрін у оповіданні «Гранатовий браслет», Михайло Шолохов у романі «Тихий Дон», Стендаль «Червоне і чорне». Зобразили трагізм «любовного трикутника»).

2. «Сенкан». Складіть сенкан, розкрийте поняття «любов». Наприклад:

Любов

Велична, зваблива.

Голубить, ранить.

Душа радіє або страждає.

Кохання.

V Підсумок уроку

Слово вчителя. Добрим словом про Григора Тютюнника відгукувалося багато митців. Олесь Гончар так згадував своє останнє побачення з письменником: «Пізнього зимового вечора зайшов він до мене додому після щойно проведеної зустрічі з читачами. Був незвичайно схвильований, збуджений, розповідав, як гарно зустрічали його слухачі – вчителі та студенти, признався, яке це дивовижне і вдячне почуття, коли настає мить духовного єднання з аудиторією».

VІ Оцінювання

VІІ Домашнє завдання

Твір-мініатюра «Уроки милосердя, доброти, любові Григора Тютюнника».

Методичні рекомендації до уроків української літератури з вивчення життєпису Григора Тютюнника

Українська література формує любов до культури свого народу, його мови, звичаїв, національних традицій і етнічних цінностей, розуміння загальнолюдської й національної історії, сьогодення, розвиває інтелектуальні, духовні та естетичні цінності.

Українська література як базовий навчальний предмет визначає моральні орієнтири молодого покоління. Шкільна літературна освіта забезпечує естетичне та етичне виховання учнів, їх прилучення до надбань вітчизняного письменства, розвиток стійкої мотивації до читання, потреби у зверненні до художньої літератури впродовж життя, формування загальної культури.

Як навчальний предмет українська література включає в себе також знання, пов’язані зі сферою літературознавства, теорії та історії літератури, знання про способи навчальної діяльності, що значною мірою реалізуються в уміннях і навичках учнів.

Важливим у роботі вчителя є наповнення реальним змістом методичних підходів особистісно-зорієнтованого навчання, що забезпечує розвиток різнобічних здібностей учнів, сприяє формуванню ключових компетентностей.

Підготовка до уроків літератури передбачає визначення суб'єктів навчально-пізнавального процесу на далеку та близьку перспективу:

- випереджальне ознайомлення зі списком творів;

- підготовку систему завдань, розробку розумових операцій, а також способів їх виконання з урахуванням різних рівнів і форм розумової діяльності, що допоможе учневі-читачеві проникнути в таїну художнього тексту;

- конструювання навчально-пізнавального дійства, сценарію, організації змістового наповнення уроку;

- чітке визначення теми, мети та завдань уроку, проблемних питань до твору (творчості), добору епіграфа, зорового та слухового рядів (музичне та мистецьке оформлення).

Літературознавці, науковці, методисти, учителі-практики звертали свою увагу на наскрізне вивчення творчості письменника. Потрібно відмітити, що у багатьох роботах спостерігається різнобій оцінок, розбіжності тлумачень творів, окремих композиційних елементів, мотивів і персонажів. Усе це, звісно, не могло не позначитися на вивченні творчості Григора Тютюнника у школі.

Деякі учителі часом задовольняються поверховим переказом учнів простої фабули твору, примітивним аналізом системи образів та авторського задуму. На таких уроках поза увагою залишиться мистецька майстерність, глибина думки письменника, широта й охоплення ним болючих соціальних проблем. Тому, на мою думку, важливим є звернення до «автобіографії» Григора Тютюнника. Художник слова достовірно описав події, життєві обставини та душевний стан.

«Автобіографія» сприймається як цілком завершений художній твір. Пережите автором згодом ожило на сторінках його творів.

Слід виокремити основні методи навчання та форми організації навчально-пізнавальної діяльності для 5 та 7, які можна використати на уроці з вивчення життєпису Григора Тютюнника та його творів «Дивак», «Климко»:  бесіда; бесіда за змістом твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; розповідь; художня розповідь; літературна вікторина («Чи уважний ти читач?»)  заочна подорож; конкурс знавців літератури («Спільний проект»: учні поділяються на 6 груп – за кількістю розділів повісті «Климко». Завдання для учнів: «Дослідники»: провести спостереження за взаєминами у сім’ї аптекаря Бочонка. Скласти план (розділ ІІ). «Артистична майстерня»: підготувати інсценізацію «Зустріч Зульфата й Климка з учителькою» (розділ ІІІ). «Любителі творчості»: скласти схему «Гомін базару» (розділ ІV). «Журналісти»: підготувати інтерв’ю з тіткою Мариною (розділ V). «Літературознавці»: віднайти вражаючу деталь у розв’язці повіті.  Яке місце відводив Г. Тютюнник художній деталі в своїй творчості? (розділ VІ)); інсценізація; робота у групах, парах (творче завдання «Запитай автора та його героя», заповніть таблицю «Визначальні риси характеру …»); індивідуальна робота (робота з картками); завдання творчого характеру (есе «Мої враження від прочитаного», твір-мініатюра «Майбутнє Олеся», твір-роздум, складання сенкану); словникова робота («Поясни слово»). У 11 класі при вивчені новели «Три зозулі з поклоном» пропонується використати такі форми роботи: лекція; оглядова лекція тематичного характеру; семінар за творчістю письменника; диспут; конференція; зустріч із прозаїком; екскурсія (або заочна подорож); обговорення проблеми (за круглим столом); бесіда; бесіда за змістом твору; бесіда з елементами лекції; бесіда з елементами диспуту; робота у групах, парах (Усний переказ епізоду з новели «Три зозулі з поклоном»: а) зустріч з батьковими соснами, б) розмова Марфи з листоношею, в) «серце в усіх не однакове», г) посиденьки, д) останній лист від тата); індивідуальна робота; колективна робота (складання плану-схеми образу головного героя); завдання творчого характеру («Спостереження за поведінкою героїв», «Змоделюй ситуацію», усне повідомлення «Образ-символ у новелі», лист одкровення письменнику, складання сенкану, твір-мініатюра «Уроки милосердя, доброти, любові Григора Тютюнника»);  рольова гра (Спробуйте розповісти про: а) Михайла від імені Марфи, б) Софію від імені Михайла, в) Марфу від імені Софії); словникова робота.

На уроках вивчення життєпису Григора Тютюнника можна використати ще й такі методи та прийоми: виразне читання (читання текстів в особах, читання учителем, учнями, «ланцюжком», вголос, під музичний супровід, вибіркове читання); рольова гра («Запитай героя», учні задають запитання героям творів); прийоми «Незакінчене речення» ( закінчіть речення: Для мене герої Григора Тютюнника – це…); «Мозковий штурм»; «Мікрофон» (продовжіть фразу…); літературна вікторина; проблемне запитання; робота із схемами; ілюстраціями; робота з портретом письменника; гронування. Уроки можна проводити і у незвичній  формі. Наприклад, пов’язати творчість Григора Тютюнника із усною народною творчістю, на прикладі епіграфу(7 клас):

Скажи мені – я забуду,

покажи мені – я запам'ятаю,

залучи мене – я навчуся.

                           Народна мудрість

Робота з епіграфом

- Уважно прочитайте епіграф до нашого уроку.

-  Як ви розумієте народний вислів?

- Чи погоджуєтеся з ним? Пригадайте життєві ситуації для ілюстрування правдивості вислову.

Для активізації роботи й зацікавленості учнів на початку уроку роздаються збірники усної народної творчості чи видрукувану на окремих аркушах тематичну  добірку перлин української народної творчості. Прислів’я необхідно прочитати вголос, прокоментувати, зіставити із ситуаціями життєвого досвіду письменника, записати в робочі зошити з літератури.

А також залежно від мети, завдань уроку, особливостей художнього твору та жанрово-стильової манери письма митця, обраного методу проведення заняття можуть бути використані різноманітні прийоми роботи: повідомлення; стислі, докладні та творчі перекази; зачитування творів і уривків вголос; «оживлення» подій та словесний опис картини; підготовка та обговорення відгуків, анотацій, рецензій; дослідно-пошукова робота в місцевих бібліотеках, музеях, картинних галереях, архівах; виписування образних висловлювань, афоризмів; підготовка виставок літературних, мистецьких і художніх творів, публікацій, репродукцій; запис інтерв'ю автора, його рідних, друзів, знайомих; підготовка словничків термінів, понять; виставка учнівських ілюстрацій до твору (творів); сценічні замальовки, фрагм енти відеофільмів тощо.